ІІ.4. СКЛАДУВАННЯ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ ТА КОНСТРУКЦІЙ

Матеріальні склади залежно від прийнятої організації робіт можуть бути центральними та приоб'єктними. Центральні склади влаштовують, коли потрібно створити певний запас матеріальних ресурсів. Напри­клад, центральний, або базовий, склад управління промислово-тех­нологічної комплектації (УПТК). Приоб'єктний склад розташову­ється на будівельному майданчику безпосередньо в зоні дії монтажних кранів.

Розташування приоб'єктного складу (зона складування), його розміри, розміщення і призначення окремих майданчиків регламентується проек­том виконання робіт. Уся територія складу має бути поділена на окремі майданчики, призначені для складування конкретних конструкцій і деталей. Територію складу потрібно спланувати з уклоном від дороги або від колії крана.

Збірні елементи, за винятком колон, мають зберігатися у положенні, близькому до проектного. Збірні залізобетонні елементи складують у ... Читати далі »

ІІ.3. РОБОЧІ МІСЦЯ І ТЕХНОЛОГІЧНІ ЗОНИ

Кожний будівельний процес здійснюється в межах певного простору, параметри якого зумовлені конструктивними особливостями об'єкта і прийнятою технологією та забезпечують умови безпечного, економіч­ного й ергономічного виконання робіт. Розрізняють такі просторові зони: робоче місце, фронт робіт, захватка, ділянка, ярус, технологіч­на, робоча, складування, транспортування, суміщення робіт та небез­печна.

Робоче місце — це простір, у межах якого робочий процес здійс­нюється робітником та де розташовані потрібні для цього предмети і знаряддя праці, пристосування і продукція. Розміри робочого місця визначаються з урахуванням умов ергономіки (забезпечення мінімаль­них енерговитрат робітника) виконання процесу.

Фронт робіт — час ... Читати далі »

ІІ.2. ПІДГОТОВКА МАЙДАНЧИКА

Створення геодезичної розбивної основи. Геодезична розбивна основа служить для планового і висотного прив'язування на місцевості проекту будинків і споруд та для геодезичного забезпечення на весь період будівництва.

Геодезичну розбивну основу виконують у вигляді сітки квадратів розмірами 50, 100, 200 м, осі якої є прямокутними координатами, що визначають положення будинку або споруди на місцевості. Для окре­мих будівель геодезичною розбивною основою можуть бути червоні лінії.

Для винесення будівельної сітки на місцевість використовують існу­ючу державну геодезичну (тріангуляційну) мережу (рис. II. 1, а).

Поздовжні і поперечні осі сітки закріплюють на місцевості постійними знаками з плановою точкою. Знаки виконують із дерев'яних, металевих або залізо ... Читати далі »

ІІ ПІДГОТОВЧІ РОБОТИ

ІІ.1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

До початку виконання основних будівельно-монтажних процесів при зведенні будинків і споруд мають бути виконані підготовчі роботи. Склад підготовчих робіт залежить від виду споруд, місцевих умов будівельного майданчика, його розташування щодо оточуючого середо­вища; він забезпечує як техніко-економічну ефективність наступного виконання основних будівельно-монтажних процесів, так і дотримання вимог безпеки праці та охорони навколишнього середовища.

Підготовчі роботи розподіляють на дві групи: позамайданчикові і внутрішньомайданчикові.

До позамайданчикових робіт належать процеси будівництва зовнішніх під'їзних доріг до будівельного майданчика, мереж і споруд із забезпечення енергією, водою, зв'язком, спорудження за потреби ви­ ... Читати далі »

ІХ.9. СКЛАДАННЯ, ВСТАНОВЛЕННЯ ТА МОНТАЖ ДЕРЕВ'ЯНИХ КОНСТРУКЦІЙ

Загальні відомості. Деревина — один із найпоширеніших буді­вельних матеріалів. У районах, багатих на ліси, повністю з деревини зводять малоповерхові житлові будинки, цивільні сільськогосподарські, деякі промислові та інші будинки та споруди. Стіни складають з панелей, дощок, брусів або колод. Перекриття, покриття та інші несівні конст­рукції монтують з максимально укрупнених блоків.

У будинках із залізобетонними або цегляними стінами дерев'яні конструкції застосовують як елементи дахів і підлог, віконних і дверних блоків, вбудованих меблів тощо. Для архітектурного і конструктивного стиків площин і обрамлення прорізів використовують плінтуси, галтелі, наличники та інші дерев'яні вироби.

Клеєні дерев'яні елементи широко застосовують в несівних конст­ру ... Читати далі »

ІХ.8. МОНТАЖ ЕЛЕМЕНТІВ ЗАЛІЗОБЕТОННИХ І МЕТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ

Монтаж фундаментів. Перед монтажем фундаментів треба виконати підгоговчі роботи: розбивання і закріплення осей, підчищення дна котлова­ну і Перевірку його позначок. Осі фундаментів закріплюють на огорожі або на спеціальних бетонних кілках, які встановлюють за межами котло­вану. Для забезпечення точності монтажу осі переносять у котлован без­посередньо на місце установлення фундаментів і закріплюють там метале­вими штирями, скобами або кілками, які забивають у ґрунт (рис. IX. 14, а). Збірні залізобетонні фундаменти найчастіше монтують з транспортних засобів, рідше — з розкладанням біля місць установлення.

Стрічкові фундаменти складаються в основному з двох конст­руктивних елементів — блок-подушок трапецеїдальної або прямокутної форми і стінових бло ... Читати далі »

ІХ.7. МЕТОДИ МОНТАЖУ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ

Класифікація. Метод монтажу характеризується взаємодією засобів, предметів праці й відображує основні шляхи здійснення цього проце­су. Способи монтажу є складовою частиною методу і визначають його певні рішення щодо певних об'єктів або умов зведення їх.

Усі методи монтажу залежно від обмежень, що накладаються на операції переміщення конструкцій в просторі, поділяють на:

методи вільного піднімання, за яких переміщення конструкцій не обмежується напрямними;

методи примусового піднімання, за яких переміщення конструкцій

обмежується напрямними або шарніром.

Ознаки, за якими ще класифікують методи монтажу:

напрямок розв ... Читати далі »

ІХ.6. ПРИЙОМИ ВИКОНАННЯ МОНТАЖНИХ ОПЕРАЦІЙ

Класифікація монтажних операцій. За технологічними ознаками монтажні операції можна поділити на три групи:

• такелажні, пов'язані з підготовкою конструкцій до підйому, — осна­щення і стропування (захоплення);
• суто монтажні — піднімання, наведення, орієнтування, встановлення, вивірення і закріплення конструкцій;
• супутні — антикорозійний захист, герметизація, бетонування стиків, деякі види опорядження, установлення кріпильних деталей, анкерів тощо.

Склад і послідовність операцій залежать від типу елементів, які мон­тують, будівельно-технологічних і монтажних характеристик об'єкта, що зводиться, прийнятої організації процесу монтажу, методів і засобів його здійснення. ... Читати далі »

ІХ.5. ТРАНСПОРТНІ ТА ПІДГОТОВЧІ ПРОЦЕСИ

Транспортування конструкцій. Процес транспортування передбачає навантаження конструкцій на складі або заводі, доставлення і розван­таження їх на об'єкті.

На об'єкті конструкції можна подавати під гак монтажного крана для безпосереднього встановлення їх в проектне положення або роз­вантаження в зоні дії на приоб'єктному складі.

При перевезенні будівельних конструкцій треба дотримуватись пев­них вимог. Способи транспортування мають виключати можливість по­шкодження конструкцій, для чого ферми та балки слід перевозити у вер­тикальному положенні; панелі стін та перегородок — у вертикальному чи злегка похилому положенні, інші елементи — в горизонтальному. Міцність бетону збірних залізобетонних конструкцій має бути не ниж­чою за потрібну для монтаж ... Читати далі »

ІХ.4. ПІДЙОМНІ ТА ПІДЙОМНО-ТРАНСПОРТНІ ЗАСОБИ

Крани та підйомники. Монтаж будівельних конструкцій здійснюють за допомогою підйомних і підйомно-транспортних машин та механізмів. Основними монтажними машинами є крани. Залежно від технологіч­них особливостей вони можуть бути мобільними, обмежено мобільними і немобільними. Специфічну групу становлять літальні засоби та пла­вучі монтажні крани.

Стрілові монтажні крани на гусеничному, пневмоколісному, автомо­більному ходу та спеціальному шасі належать до мобільних монтажних засобів; вони можуть вільно пересуватись з однієї стоянки (об'єкта) на іншу, мають високе маневрування та значну зону обслуговування, однак неоднаково стійкі при різних положеннях поворотної частини.

Технічними і технологічними параметрами, за якими відрізняються стрілові крани (рис ... Читати далі »