ІV.6. РОЗРОБЛЕННЯ ҐРУНТУ ГІДРОМЕХАНІЧНИМ СПОСОБОМ

Гідромеханічним називають такий спосіб виконання земляних робіт, за яким розроблення, транспортування та укладання ґрунту вико­нують за допомогою води Його застосування потребує наявності на­сосної станції, прокладки напірних трубопроводів, улаштування обва­лування, естакад, водовідвідних канав та інших споруд. Тому цей спосіб розроблення ґрунтів вигідний, якщо є значні обсяги земляних робіт, легкорозмнвні ґрунти та достатні ресурси води.

Гідромеханічним способом грунт розмивають на ділянках виїмок та укладають його в насип. Однак найчастіше намивають великі території ґрунтом із кар’єрів, розміщених па суші, чи з дна водойми Розроб аяю- чи грунт на суші, застосовують гідромоніторні установки (рис. IV 14), а при підводному розробл ... Читати далі »

ІV.5. РОЗРОБЛЕННЯ ҐРУНТУ МЕХАНІЧНИМ СПОСОБОМ

Розроблення ґрунту бульдозерами. За допомогою бульдозерів вико­нують весь комплекс процесів земляних робіт: планування майданчи­ків; розроблення виїмок із переміщенням ґрунту у насип; вирівнювання ґрунту, відсипаного самоскидами; планування дна котлованів; зворотне засипання пазух траншей; повалення дерев; корчування та видалення корчів; очищення від снігу та грязі доріг тощо.

Бульдозери доцільно застосовувати для розроблення ґрунту та його переміщення на відстань до 70 м, а в окремих випадках у разі потужності трактора 200 кВт і вище — до 100... 150 м. Якщо відстань більша, буль­дозери стають неефективними внаслідок великих втрат ґрунту під час переміщення.

Важкі та напівскельні ґрунти звичайно розпушують ... Читати далі »

IV.4. ПІДГОТОВЧІ ТА ДОПОМІЖНІ РОБОТИ

Безпосередньо перед виконанням основних робіт, що містять розпушу­вання, розроблення та транспортування ґрунту, відсипання його та ущіль­нення, підчищання дна та опорядження укосів виїмки та насипів, треба виконати ряд підготовчих робіт: очищення території, зняття рослин­ного шару ґрунту, відведення поверхневих вод, геодезичне розбивання, улаштування шляхів, освітлення тощо. У процесі виконання земляних робіт проводять допоміжні роботи з водовідливу, водозниження, штуч­ного закріплення ґрунтів, захищення виїмок від ґрунтових вод, улашту­вання кріплень виїмок і т. ін.

Зняття рослинного шару. Будівельні організації під час підготовки територій до будівельних робіт повинні зняти рослинний шар ґрунту з метою його пода ... Читати далі »

ІV.З. СПОСОБИ ВИКОНАННЯ ЗЕМЛЯНИХ РОБІТ

Земляні роботи залежно від будівельних властивостей ґрунту вико­нують в основному гідромеханічним, вибуховим або механічним спосо­бами.

Гідромеханічний спосіб полягає у розробленні ґрунту за допомогою напірного водяного струменя гідромоніторних установок або всмокту­ванні ґрунту з дна водоймищ плавучими землесосними снарядами.

Вибуховий спосіб заснований на використанні сили вибухової хви­лі, що виникає внаслідок розкладання різних вибухових речовин, закладе­них у спеціально влаштовані шпури, свердловини чи шурфи. Цей спосіб є одним з ефективних засобів механізації трудомістких та тяжких робіт.

... Читати далі »

ІV.2. ОСНОВНІ БУДІВЕЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ ҐРУНТІВ ТА ЇХНЯ КЛАСИФІКАЦІЯ

Ґрунтами називають породи, що залягають у верхніх шарах зем­ної кори. До них належать рослинний ґрунт, пісок, супісок, гравій, глина, суглинок, торф, пливуни, різні нанівскельні та скельні ґрунти.

За крупністю мінеральних частинок ґрунту, їхнім взаємозв’яз­ком та механічною міцністю ґрунти поділяють на п’ять класів: скельні, напівскельні, великоуламкові, піщані (незв’язні) та глинисті (зв’язні).

До скельних ґрунтів належать зцементовані водостійкі породи, що практично не піддаються стисканню (граніти, піщаники, вапняки то­що) і залягають переважно у вигляді суцільних чи тріщинуватих ма­сивів.

Напівскельні ґ ... Читати далі »

IV.1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Земляні споруди за своїм призначенням поділяють на постійні й тимчасові.

Постійними вважають такі споруди, що призначаються для екс­плуатації протягом тривалого періоду Це сплановані майданчики, зем­ляне полотно доріг, греблі дамби, канали, штучні водойми, відстійники тощо.

Тимчасові земляні споруди влаштовують до початку наступних будівельно-монтажних робіт. До них належать котловани, траншеї, пе­ремички, тимчасові нагірні та водоперехоплювальні канави й т ін

Котловани — це тимчасові виїмки для зведення фундаментів, окре­мих частин будівель чи споруд, розташованих нижче поверхні землі. Котловани бувають із вертикальними або похилими стінами ( ... Читати далі »

ХІ.5. ШПАЛЕРНІ РОБОТИ

Шпалерні роботи — це опорядження внутрішніх поверхонь шпалера­ми, лінкрустом та синтетичними рулонними матеріалами. Обсяг шпалер­них робіт у будівництві щорічно зростає завдяки високій продуктивно­сті праці під час виконання робіт, гарним декоративним властивостям шпалер.

Залежно від матеріалу та експлуатаційних властивостей шпалери поділяють на звичайні, вологостійкі та звуковбирні.

Крім того, шпалери можуть бути паперові, вінілові, текстильні, із металевої фольги, деревної пробки, на основі склотканини.

По зовнішньому вигляду їх поділяють на гладкі, спінені, ворсисті, з рельєфним рисунком, гофровані, рідкі. Рельєфні шпалери, як пра­вило, фарбують водоемульсійними або олійними фарбами після наклею­вання.

Звичайні шпалери (прості, середньої щільності і щ ... Читати далі »

ХІ.4. МАЛЯРНІ РОБОТИ

Малярні роботи — це процес нанесення на поверхні будинків (спо­руд) чи будівельних конструкцій фарб або лаків. Фарба є основним матеріалом у малярних роботах.

Залежно від складу фарби поділяють на водні та безводні. До вод­них належать клейові, вапняні, водоемульсійні, силікатні. До безвод­них — олійні, лакові, синтетичні.

Вибір фарби залежить насамперед від призначення приміщення, а її колір — від орієнтації приміщення (південь, південний схід чи південний захід — холодні тони; північ, північний схід чи північний захід — теплі тони).

Залежно від призначення будинків і споруд, а також нормативних вимог до фарбованої поверхні виділяють такі категорії фарбування:

просте — фарбування поверхонь приміщень скла ... Читати далі »

ХІ.З. ШТУКАТУРНІ РОБОТИ

Штукатурні роботи - це процес покриття конструкцій або їхніх окремих елементів шаром різноманітних за складом будівельних роз­чинів (мокра штукатурка) або штукатурними листами заводського ви­готовлення (суха штукатурка).

Виконують штукатурні роботи з метою вирівнювання поверхні конст­рукцій та надання їй належної макроструктури для наступних оздоблю­вальних робіт (звичайна штукатурка), вирівнювання поверхні з одно­разовим створенням декоративних якостей (декоративна штукатурка), а також утворення спеціальних властивостей (спеціальна штукатурка).

Остання може бути: гідро-, тепло-, звуко-, газоізоляційною або рент-генозахисною.

Монолітна штукатурка (мокра) за кількістю та ретельністю вико­нання технологічних операцій і загальною товщиною поділяється на три категор ... Читати далі »

ХІ.2. СКЛЯРСЬКІ РОБОТИ

Склярські роботи — це будівельний процес, пов'язаний зі склінням зовнішніх та внутрішніх світлових прорізів (вікон, дверей, вітрин, світло­вих ліхтарів, теплиць тощо) для забезпечення їх природним освітлен­ням, звуко- і теплозахистом та запроектованою декоративністю.

Склярські роботи виконують до початку інших опоряджувальних робіт з метою захисту робітників від протягів, холоду, негативної дії атмосферних опадів, а також для створення у приміщеннях належних технологічних умов для здійснення наступних робіт.

За призначенням будівельне скло поділяють на листове й архітек­турно-будівельне. До першої групи належить звичайне віконне (2...6 мм завтовшки), армоване (2...5,5 мм), поліроване (5...10 мм), вітринне — плоске та гнуте (6...10 мм), візерунчасте (2...4 мм). Крім того, листове скло буває кольоровим, матовим, тепловбирним, сонцезахисним тощо. Архітектурно-будівельне скло може бути у вигляді склопакетів, скло ... Читати далі »