Х.5. УЛАШТУВАННЯ ПРОТИКОРОЗІЙНИХ ПОКРИТТІВ

Для захисту металевих та залізобетонних конструкцій від корозії найчастіше використовують такі методи:

• покриття поверхонь хімічно стійкими фарбами та лаками, бітуміноз­ними матеріалами, флюатами;
• гумування поверхні листами сирої гуми;
• нанесення на поверхню порошкоподібних термопластичних матері­алів;
• гідрофобізація поверхні силіційорганічними рідинами; металізація поверхні.

Нанесення хімічно стійких фарбу лаків, бітумінозних матеріалів та флюатів виконують такими самими методами, як і в малярних роботах, застосовуючи такі самі механізми та інструменти. У заводських умовах краще всього використовувати метод електростатики

... Читати далі »

Х.4. УЛАШТУВАННЯ ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЇ

Збірно-блокову теплоізоляцію виконують з виробів заводсько­го виготовлення (блоки, шкаралупи, плити, цегла). Кладуть ці вироби на холодні або гарячі поверхні насухо або по мастичних підмазках з азбестозуриту, мастик або розчинів, коефіцієнт теплопровідності яких близький до коефіцієнта самої ізоляції. Плити (блоки) укладають зни­зу вгору горизонтальними смугами, першу смугу кладуть на спеціальну опорну поличку (рис. Х.19). Для пропускання кріпильних штирів у плитах роблять отвори: кріпильні штирі з'єднують з дротяними стру­нами і стяжками.

Після встановлення всіх плит і оформлення швів поверхню тепло­ізоляції штукатурять по металевій сітці.

Теплоізоляційні конструкції повної заводської готовності (рис. Х.20) використовують для теплоізоляції трубопроводів.

... Читати далі »

Х.З. УЛАШТУВАННЯ ГІДРОІЗОЛЯЦІЙНИХ ПОКРИТТІВ

Технологія влаштування гідроізоляції залежить насамперед від виду поверхні, яку захищають від води, а також від виду використовуваних гідроізоляційних матеріалів.

Усі операції з улаштування гідроізоляції поділяють на три основні групи: підготовку поверхні, яку ізолюють, приготування ізоляційних матеріалів і влаштування гідроізоляції.

До нанесення гідроізоляційних покриттів треба поставити анкери, витяжки, труби, ліквідувати нерівності, гострі кути на поверхні, надав­ши їм овальної форми. Іноді поверхні з цегли та каменю вирівнюють штукатуркою, яку слід теж зробити елементом гідрозахисту (з гідро­фобними добавками). Після вирівнювання поверхонь їх очищають від пилу та сміття.

Фарбувальну гідроізоляцію у вигляді бітумних гарячих та хо ... Читати далі »

Х.2. УЛАШТУВАННЯ ПОКРІВЕЛЬ

Покрівлі з рулонних матеріалів. Традиційна рулонна покрівля конструктивно є гнучким водоізоляційним килимом з кількох шарів рулонних покрівельних матеріалів, з'єднаних між собою та основою клеїльними мастиками. Основні рулонні покрівельні матеріали — це руберойд, склоруберойд, наплавлений руберойд, толь, пергамін.

Кількість шарів у рулонних покрівлях залежить від типу будівлі чи споруди, виду гідроізоляційного матеріалу та похилу даху і може бути від одного (тимчасові будівлі і споруди) до п'яти.

Марку мастики для влаштування рулонних покрівель визначають залежно від району будівництва, виду та похилу покрівлі. Товщина шару мастики не повинна перевищувати 2 мм.

Захисний шар на рулонних покрівлях улаштовують з гравію крупні-стю 10...20 мм. Допускається ... Читати далі »

X УЛАШТУВАННЯ ЗАХИСНИХ ПОКРИТТІВ

Х.1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

У процесі експлуатації будівлі та споруди руйнуються під впливом атмосферних чинників та агресивного середовища. Для зменшення цього впливу, підвищення експлуатаційних якостей будівлі та споруди захи­щають спеціальними покриттями.

У будівництві захисними покриттями є покрівлі, гідро-, теплоізоляція і протикорозійні покриття.

Покрівля — це верхнє водоізоляційне покриття, яке захищає будівлі та споруди від проникнення атмосферних опадів. Покрівля має бути морозо- та термостійкою, міцною настільки, щоб витримувати наванта­ження від снігу та вітру, а інколи і технологічне навантаження.

Роботи з улаштування покрівель називаються покрівельними. Тех­нологія покрівельних робіт визначається ... Читати далі »