X УЛАШТУВАННЯ ЗАХИСНИХ ПОКРИТТІВ

Х.1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

У процесі експлуатації будівлі та споруди руйнуються під впливом атмосферних чинників та агресивного середовища. Для зменшення цього впливу, підвищення експлуатаційних якостей будівлі та споруди захи­щають спеціальними покриттями.

У будівництві захисними покриттями є покрівлі, гідро-, теплоізоляція і протикорозійні покриття.

Покрівля — це верхнє водоізоляційне покриття, яке захищає будівлі та споруди від проникнення атмосферних опадів. Покрівля має бути морозо- та термостійкою, міцною настільки, щоб витримувати наванта­ження від снігу та вітру, а інколи і технологічне навантаження.

Роботи з улаштування покрівель називаються покрівельними. Тех­нологія покрівельних робіт визначається насамперед видом покрівель­них матеріалів. Найчастіше покрівлі роблять з рулонних матеріалів (рулонні покрівлі), рідше — із штучних матеріалів (азбестоцементні, черепичні та металеві покрівлі) та з мастик (мастикові покрівлі).

Покрівлі без покрівельних матеріалів, де водозахисну роль виконує конструктивний бетон (супербетон) плити покриття, називають індуст­ріальними, а покрівлі, які крім своїх основних функцій виконують і ряд додаткових, — багатофункціональними або експлуатованими.

Покрівельні роботи серед інших будівельних робіт найбільш тру­домісткі та найменш механізовані.

Конструктивно-технологічні рішення покрівель залежать від типу та класу споруди; типу та конструкції даху; місця влаштування покрівлі (завод, будівельний майданчик).

Вид покрівельних матеріалів залежить передусім від похилу даху (рис. Х.1).

Загороджувальні та несівні конструкції будинків і споруд, які пра­цюють у вологих умовах або постійно контактують з водою, поступово втрачають свої теплофізичні якості та міцність і починають руйнувати­ся. Для запобігання руйнівному впливу ґрунтових вод та атмосферних чинників конструкції покривають водонепроникними захисними покрит­тями — гідроізоляцією,

Рис. Х.1. Графік для вибору типу покрівлі залежно від її похилу: В — висота гребеня даху; я/2 — половина ширини покрівлі

У житлових та промислових будинках гідроізоляцією захищають фундаменти (рис. Х.2), стіни, підлогу.

За видом основного матеріалу гідроізоляція буває мінеральна, мета­лева, асфальтова та пластмасова.

За способом улаштування гідроізоляція може бути фарбувальна, штукатурна, обклеювальна, лита, засипна, просочувальна та монтажна.

Особливу групу гідроізоляції складають протифільтраційні екрани і діафрагми гідротехнічних споруд.

Для того щоб підтримати заданий температурний режим внутрішніх об'ємів будівель та споруд, загороджувальні конструкції покривають теплоізоляційним шаром.

Залежно від методів улаштування та властивостей матеріалів теплоізо­ляційні покриття можуть бути збірно-блоковими, засипними, мастико­вими, литими, обволікаючими та вакуумними. Використання кожного з цих видів теплоізоляції визначається типом будівлі, її функціональним

Рис. Х.2. Гідроізоляція фундаменту: 1 — вимощення; 2 — вертикальна гідроізоляція; З — гли­няний замок; 4 — горизонтальна гідроізоляція призначенням, умовами будівництва та експлу­атації.

Комплекс процесів із улаштування тепло­ізоляційних покриттів називається теплоізоляційними роботами.

Металеві конструкції під агресивним впливом навколишнього середовища піддаються хімічній та електрохімічній корозії. За характером 1 І

середовища корозія буває підводною, атмосфер­ною, ґрунтовою тощо. Інтенсивність корозії металів залежить від хімічно­го складу газів, частоти зволоження та висихання конструкції.

Для боротьби з корозією конструкції захищають спеціальними по­криттями, які називають протикорозійними, а комплекс процесів, пов'язаних з нанесенням їх, — протикорозійними роботами. Деякі покриття виконують як гідроізоляційні й протикорозійні, так і тепло­та гідроізоляційні функції.