Палі — це стрижневі конструкції фундаментів, які передають наван­таження від будівлі або споруди на грунт. Традиційно палі застосову­ють для передавання навантаження від будівлі через слабкі ґрунти на більш заглиблені міцні, але за останні 30 років їх використовують і в міцних грунтах, оскільки це дає змогу значно зменшити обсяги земля­них робіт при зведенні підземної частини будівлі

За характером статичної роботи розрізняють палі-стояки та висячі палі.

Палі-стояки — це стрижневі конструкції, які спираються нижніми кінцями на скелю для передавання навантаження. Висячі палі заглиб­люють у пружні грунти, що можуть стискатись; тоді навантаження пе­редається на ґрунти як нижніми, так і боковими поверхнями паль

Залежно від типу будівлі (споруди) і навантажень, які треба передати на ґрунт, палі розміщують рядами, кущами або рівномірно розподіля­ють під усім об’єктом, створюючи пальове поле.

Верхні торці паль в одному ріпні з’єднують, як правило, плитою з монолітного залізобетону — ростверком Якщо ростверк лежить на ґрунті, то фундаменти називаються пальовими з низьким ростверком, а якщо він знаходиться вище, — з високим ростверком.

Палі бувають дерев яні, бетонні, залізобетонні, металеві, а також комбі­новані з названих матеріалів.

Розрізняють палі, виготовлені заздалегідь, з подальшим їхнім заглиб­ленням у грунт; монолітні палі, які виготовляють на місці їхньої екс­плуатації, а також комбіновані (рис. VI. 1).