Ступінь оновлення основних фондів зазвичай характеризується масштабом проведення реконструктивних робіт. За цією ознакою реконструкція підрозділяється на докорінну і малу.

Корінна реконструкція являє собою повне переобладнання і перевлаштування всіх виробництв підприємства з демонтажем, монтажем та заміною технологічного обладнання, перебудовою або розширенням існуючих та будівництвом нових виробничих і підсобно-допоміжних цехів (замість що зносяться). Корінна реконструкція, як правило, здійснюється за єдиним проектом і кошторисом.

Мала реконструкція відрізняється від корінної обсягом робіт і пов'язана з переобладнанням і перебудовою окремих виробництв підприємства. Реконструкція цього виду здійснюється за окремими технічними (техноробочого) проектам і кошторисам до них.

Необхідність проведення реконструкції виробництв. Поняття реконструкції промислових будівель.

 При сучасних темпах розвитку промисловості зміна видів продукції, що випускається на підприємстві, відбувається у відносно короткі проміжки часу, при цьому будівлі й споруди залишаються незмінними. Відносна зміна технології і заміна устаткування виробництва в машинобудуванні відбувається через 10-15 років, у хімічній промисловості – через 6-8 років, а в електронній через – 5 років. Фізична довговічність промислових будинків і споруд знаходиться в межах 50-100 років. Розглядаючи довговічність будинків необхідно відзначити, що за час їхньої експлуатації зміна основних технологій відбувається 3-5 разів і більше. При кожній зміні технології й заміні машин і установок виникає необхідність у відновленні й реконструкції існуючих промислових будинків і споруджень.

Перехід виробництва на виготовлення нових видів продукції, збільшення об’ємів виготовлення продукції, застосування нових сучасних технологій. Усе це потребує розширення промислових підприємств.

Розширення діючих підприємств – це будівництво додаткових  і нових підприємств, розширення існуючих цехів і об'єктів основного, підсобного і обслуговуючого призначення з метою створення додаткових  або нових виробничих площ, а також для будівництва філій, що входять до складу цих підприємств, які після введення в експлуатацію не будуть перебувати на самостійному балансі.

Реконструкція діючого підприємства – це перебудова існуючих цехів і об'єктів основного обслуговуючого й підсобного призначення без зміни наявних будинків і споруджень основного призначення.

Доцільність подальшого використання промислових будівель зі збереженням або зміною функцій, як і в житлових будинків визначається ступенем зношування.

Особливості реконструкції  виробничих будівель.

 При реконструкції виробничих будинків вирішуються наступні завдання:

1.Доведення об'ємно планувальної структури будинку у відповідність із потребами розташованого виробництва.

2.Підвищення експлуатаційних якостей існуючих несучих огороджуючих конструкцій відповідно до нових вимог виробництва.

3.Зміна основних будівельних параметрів будинку (конфігурації плану, висоти приміщень, сітки колон), пов'язана з розвитком виробництва, а також з умовами проведення реконструктивних будівельних робіт, у тому числі без зупинки технологічного процесу.

4.Модернізація інженерних систем для забезпечення потреб нового виробництва й створення необхідних нормами умов праці.

5.Удосконалювання архітектурно-художніх якостей будинку і його інтер'єрів з урахуванням сучасних вимог і загальної композиції.

Процес технічного  переобладнання й реконструкції виробництв у більшості випадків супроводжується заміною технологічного устаткування, зміною співвідношень різних ділянок і відділень і пов'язаним із цим більшим або меншим переплануванням. Необхідність часткового або повного перепланування може визначатися зміною санітарних або пожежних характеристик. Основні фактори, що спричиняють вплив на формування архітектурних рішень при реконструкції підприємств є:

1.Широке впровадження нових технологічних процесів, що підвищують продуктивність праці і потребують підтримку постійних мікрокліматичних умов у цехах.

2.Підвищення вимог до інженерного забезпечення виробництв і пов'язане із цим  збільшення річних витрат електроенергії, теплової енергії, а також води.

3.Комплексна механізація й автоматизація виробничих процесів, створення систем автоматизованого керування виробництвом.

4.Перехід до нових форм територіальної організації виробництва, що викликає необхідність зміни сформованої структури підприємства.

При реконструкції проявляється необхідність виконання комплексу робіт не властивому новому будівництву, а саме демонтаж конструкцій, їхнє підсилення, заміна окремих конструктивних елементів, розбирання споруд.

Проектні рішення при реконструкції промбудівель.

 При перебудові будинків і споруд в процесі реконструкції промислових підприємств виникають наступні завдання: зміна геометричних параметрів, збільшення кроку колон, прольотів, відміток підкранових колій і висоти будинку, підвищення діючих технологічних навантажень, збільшення вантажопідйомності; покращення умов праці й заходи щодо захисту навколишнього середовища.

Існують наступні проектні рішення при реконструкції промбудівель:

1.Звичайна надбудова:

а) Надбудовується другий поверх. Відмітка перекриття другого поверху проектується на рівні існуючого покриття. Існуюче покриття реконструюється в міжповерхове перекриття.

б) Збільшується висота будинку. Існуюче покриття демонтується.

2.Незалежна надбудова:

а) Будинок надбудовується на самостійних опорах. Існуючі покриття реконструюються в міжповерхові перекриття.

б) Будинок надбудовується, при чому відмітка нового перекриття вище існуючого покриття.

3.Заміна покриття:

а) Заміняється покриття по дерев'яних або металевих фермах, на покриття з з/б плит, а також профнастила по з/б і металевих балках.

4.Заміна перекриття:

а) Заміняються перекриття різного виду по дерев'яних, металевих або з/б балках на залізобетонне.