Знесення, роз­бирання та демонтаж будівель і конструкцій.

 Будівельні роботи в умовах реконструкції промислових споруд ус­кладнюються потребою функціонування основного виробництва, при­пиненням робіт через об'єктивні причини, впливом підвищеної кількості небезпечних чинників тощо.

Характерним видом робіт за будь-якої реконструкції є знесення, роз­бирання та демонтаж будівель і конструкцій.

Знесення та розбирання промислових споруд можуть бути повними або частковими. Повне знесення споруди виконують у разі значного фізичного зносу конструкцій споруди або якщо на її місці має бути зведена інша споруда. Часткове розбирання виконують при зніманні окремих конструкцій під час перепланування або заміні їх на міцніші. В обох випадках частину конструкцій (якомога більшу) демонтують, а частину ламають, якщо конструкції неможливо демонтувати. Демонто­вані конструкції можуть бути застосовані повторно.

Розбирають споруди в послідовності, зворотній будівництву, а саме: демонтують технологічне обладнання та інженерні комунікації; розби­раютьогороджувальні конструкції (покрівлю, підлогу, ненесучі стіни); демонтують або руйнують несучі конструкції; розбирають конструкції фундаменту.

Демонтаж технологічного обладнання та конструкцій виконують за допомогою слюсарних інструментів, металорізок, домкратів, лебідок, ван­тажопідіймальних і транспортних машин.

Елементи покрівель розбирають із сортуванням матеріалів і виробів для їх подальшого застосування або утилізації. Демонтаж конструкцій дерев'яного даху виконують блоками за допомогою монтажного крана з наступним розбиранням їх на елементи на спеціально організованих майданчиках.

Залежно від конструкції, якості матеріалу і обсягу робіт підлоги роз­бирають вручну або механізовано. Бетонні підлоги або підлоги з неякіс­ним покриттям на бетонній підготовці руйнують за допомогою відбійних молотків і гідромолотів.

Несучі стіни розбирають з обвалами, якщо їх зроблено із цегли або дрібних блоків, і вручну — без обвалів із штабелюванням. Стіни я великих блоків, плит і заводських щитових виробів розбирають за допо­могою вантажопідіймальних машин і відбійних молотків або електри­фікованого інструменту.

Залізобетонні і металеві несучі конструкції демонтують за допомо­гою кранів і лебідок. Стіни обвалюють тягачами, захоплюючи тросами за простінки, або знімають блоками, попередньо зруйнувавши відбійни­ми молотками чи механізованим інструментом. Забороняється обвалю­вати несучі масивні конструкції на нижні перекриття. Перекриття де­монтують кранами, попередньо зруйнувавши місця кріплення. Масивні бетонні конструкції заздалегідь розламують на менші шматки механіч­ним, термічним способом або за допомогою вибуху. Для цього застосо­вують пневматичні, гідравлічні, електричні молоти, свердлильні маши­ни, різні різаки (кисневі, електричні, плазмові), вибухові речовини.

13.3. Особливості бетонних робіт.

Характерним для бетонних робіт в умовах реконструкції є обмежені умови, різноманітність конструкцій та обсягів робіт, потреба застосування спеціальних бетонних сумішей.

Для влаштування підземних конструкцій найбільше (до 80 % обся­гу) використовують монолітний бетон.

За умов реконструкції застосовують заздалегідь заготовлені опалубки, з яких перспективними є уніфікована дрібнощитова, блок-форми, незнім-на. В окремих випадках успішно застосовують великощитову опалубку.

Найбільший ефект від застосування блок-форм отримують, якщо висота конструкції не перевищує 2м, а об'єм — 5 —8 м3.

Незнімну опалубку виготовлюють із залізобетонних плит завтовшки 100 мм, армоцементу завтовшки 35 мм, склоцементних листів завтовш­ки до 18 мм, а також застосовують готові труби з різних матеріалів, металеві листи та металеву сітку.

Бетонну суміш подають в опалубку всіма відомими способами, крім того, використовують цеховий транспорт основного підприємства — мостові крани, електрокари тощо (рис. 1).

Для доступу будівельних машин і транспорту до місця бетонування в конструкціях покриття або стінах роблять тимчасові прорізи (рис. 2).

В умовах реконструкції за достатніх обсягів робіт використовують та­кож бетононасоси. Останнім часом на базі бетононасосів з гідравлічним приводом розроблено установки з продуктивністю 5—60 м3 /год, які значно розширюють сферу застосування трубопровідного транспорту. Ефек­тивність бетононасосапідвищується, якщо його оснастити гідравлічним маніпулятором або шарнірно-зчленованою стрілою з бетоноводом.

Рис. 1. Подавання бетонної суміші цеховим транспортом: 1 – мостовий кран; 2 – електрокар; 3 – місце бетонування

Рис. 2. Подавання бетонної суміші через тимчасові прорізи в будинку: а — крізь прорізи в покритті; б — крізь прорізи в стінах; /  — кран; 2 — проріз упокритті; 3 — баддя; 4 — місце бетонування; 5 — мотовізок; 6 — проріз у стіні; 7 — автосамоскид; 8 — естакада

13.4. Особливості монтажно-демонтажних робіт.

 Під час реконструкції промислових будівель виникає потреба не тільки у монтажі нових кон­струкцій, а й у демонтажі старих.

Організаційна послідовність таких робіт може бути роздільною або комплексною. За роздільної послідовності спочатку демонтують усі старі конструкції, а потім монтують нові, а при комплексній на місце кож­ної демонтованої конструкції монту­ють нову. Монтажно-демонтажні ро­боти виконують одними і тими сами­ми машинами. За умов реконструкції слід застосовувати спеціальні маши­ни з малими габаритами, які могли б переносити конструкції у глиб фронту робіт через технологічне устаткування, переміщатися з вантажем, мали допо­міжні гідравлічні захоплювачі та інші пристрої. Здебільшого будівельники застосовують крани, призначені для використання в умовах нового будів­ництва. Таке рішення не завжди ефек­тивне, оскільки немає можливості ви­користовувати крани на проектну потужність (рис. 3). Будівельні організації, які використовують стандартне обладнання й машини, розробляють комбіновані монтажні крани (рис. 4). Для підвищен­ня вантажопідйомності самохідного крана іноді під кінцем стріли став­лять допоміжну опору або збільшують масу противаги.

Найчастіше в умовах реконструкції для виконання на обмежених площах невеликих обсягів робіт застосовують найпростішу монтажну оснастку і обладнання — домкрати, талі, лебідки, важелі, клини.

Рис. 3. Демонтаж конструкцій дво­ма кранами

Рис. 4. Використання мостового крана зі змінним баштово-стріловим обладнанням: / — баштово-стрілове обладнання; 2 — обой­ма; 3 — візок; 4 — мостовий кран

способи руйнування бетонних конструкцій .

Розбирання вручну можлива виключно при невеликих обсягах робіт, у разі якщо неможливо застосувати інші способи демонтажу споруд.

Механізований спосіб. Даний спосіб передбачає застосування пневматичних або електричних інструментів та спеціальних пристроїв для руйнування бетону і цегляної кладки. Деякі з них мають можливість сортувати відходи (метал або неметал) з метою їх подальшої утилізації. Пневматичні пристрої можуть встановлюватися на спеціальні колісні або гусеничні бази в якості навісного обладнання й успішно застосовуються як для зовнішніх, так і внутрішніх робіт всередині цехів.

Використання потужних джерел тепла гарячого газового потоку або електричної дуги з метою руйнування споруд знайшло назву «термічний спосіб ». Так звані «кисневі списи» успішно використовуються для різання бетону та залізобетонних конструкцій, завдяки потужному термічному впливу. У фізичному процесі відбувається буквальне плавлення бетону продуктами згоряння Ферум в кисневій струмені.

Вибуховою спосіб руйнування бетонних конструкцій задіюється досить рідко особливо в умовах сучасних густонаселених і забудованих міст. Основна небезпека при таких вибухах — це сильне ударне сейсмічну дію на навколишні будівлі, комунікації та середу в цілому.

Фізичний ефект електрогідравлічного ударного руйнування охрестили електрогідравлічним способом демонтажу бетону. В основу ефекту покладено гідравлічний удар високого тиску в точці на поверхні разрушаемого бетонного масиву.

Алмазне буріння бетону. Метод алмазного свердління отворів отримав найширшу популярність серед різних варіантів демонтажу бетону і конструкцій. Особливу увагу цьому способу приділяється при прокладці інженерних комунікацій крізь монолітні бетонні перешкоди. Свердління алмазним колонковим буром проходить без пилу завдяки підводу в зону механічної дії води, яка видаляє всі частинки бетону при свердлінні. Видалення шламу, відпрацьованої води з частинками бетону, вимагає додаткових зусиль. Однак це набагато краще, ніж прибирати і дихати бетонної пилом. Глибина алмазного буріння бетону може досягати 5 метрів, а діаметри коронок від 30 до 500 мм. Найважливіша перевага такої технології полягає в отримання отворів точної геометрії, як у цегляній кладці, так і армованому залізобетонному перекритті.

Різка бетону алмазними дисками.  Спочатку споруди з монолітного бетону та залізобетонні конструкції зводяться з метою довговічною експлуатації. Тим не менш, рано чи пізно будь-які споруди вимагають часткового демонтажу або повного зносу. Алмазна різка бетону дозволяє отримати високоточні прорізи в бетонних конструкціях і цегляній кладці. Цей спосіб дозволяє вирішувати найрізноманітніші завдання в дорожньому, аеродромному і житловому будівництві.

Буропідривною метод руйнування бетону.  Це насправді один з найстаріших методів руйнування бетону і кам’яних порід у світі. У методі використовується енергія вибуху спеціальної речовини від впливу збудливого імпульсу іскри або удару. Для руйнування за даною технологією роблять шпурові заряди по всій площині масиву разрушаемого бетону. Щоб уникнути великого радіусу розкиду шматків бетону, використовують спеціальні локалізатори вибухової хвилі.

Електрогідравлічний метод руйнування монолітних бетонних конструкцій.  Метод дозволяє проводити роботи з руйнування бетону, виключаючи утворення вибухової хвилі і розкиду уламків. Для багатьох промислових об’єктів це є ключовим критерієм на об’єктах з виділенням вибухонебезпечних газів і пилу. Метод повністю безпечний для відкритого застосування поблизу людей як зовні приміщень, так і всередині їх. Високий показник механізації такого процесу дозволяє повністю уникнути застосування фізичної праці.