Улаштування паль у складних гідрогеологічних умовах, у мерзлих ґрунтах та в умовах реконструкції має свої особливості.

У слабких обводнених ґрунтах улаштування буронабивних паль (див. рис. VI.4, IV) — досить складний процес, який потребує спеціаль­ного устаткування. Щоб не обвалилася стінка свердловини під час бу­ріння, її підтримують обсадною трубою або глинистим розчином. Спе­ціалізовані машини (рис. IV.6) мають обладнання, за допомогою яких обсадна труба одночасно з бурінням опускається у свердловину. Після бетонування обсадні труби виймають для повторного застосування.

У нестійких ґрунтах можна бурити свердловини під глинистим розчином щільністю 1,05.. .1,15 т/м³, що дає змогу спрямувати градієнт напору фільтраційних вод від свердловини в ґрунт (а тому стінка сверд­ловини не обвалюється) навіть тоді, коли ґрунтові води практично роз­міщені на поверхні ґрунту. Біля свердловини розміщують глинисте господарство: глинозмішувач, циркуляційні насоси, резервуари, вібро­сита. Глинистий розчин постійно циркулює і виносить зі свердловини залишки бурового шламу.

Бетонування підводним способом (під глинистим розчином) ведуть за допомогою вертикальної бетонолитної труби. Верхній кінець труби закінчується бункером для приймання литої бетонної суміші, яка запов­нює свердловину знизу і витискує глинистий розчин. Разом з піднят­тям рівня бетонної суміші піднімають бетонолитну трубу так, щоб її нижній кінець був заглиблений у бетон на 1,5...2,0 м.

У зимових умовах улаштування паль потребує виконання допоміж­них робіт із забезпеченням технологічного процесу та працездатності машин на холоді. Сам процес заглиблення паль, буріння та бетонування дещо ускладнюється тільки у відносно тонкому шарі мерзлого на поверх­ні ґрунту, а тому для запобігання промерзанню ґрунт накривають.

Якщо товща мерзлого ґрунту до 30 см, то забивна паля його проби­ває, а коли більше ніж 30 см, ґрунт пробурюють або відігрівають лунки для кожної палі.

У вічномерзлих ґрунтах готові палі заглиблюють у свердловини, виконані механічним, тепловим або комбінованим методом. Довжина палі у всіх випадках має перевищувати більше ніж у 2 рази товщу діючого шару ґрунту Паля обов’язково вморожується в ґрунт. Досить поширене утворення свердловин паровим вібролідером (рис. VI.7, а), який розморожує ґрунт тільки в зоні його дії.

Рис. VI.6. Комплексні агрегати для влаштування монолітних паль:

а – машина для влаштування паль з осадною трубою; б – агрегат фірми «Беното»; 1 – екскаватор; 2 – стріла; 3 – грейфер; 4 – привід бура; 5 – бур; 6 – вертикальний гідроциліндр; 7 – хомут; 8 – осадна труба; 9, 10 – горизонтальні гідроциліндри; 11 – відкидний патрубок для розвантаження; 12 – стріла; 13 – гідроциліндр нахилу стріли; 14 – лебідка; 15 – кабіна керування; 16 – дизель; 17 – рама; 18 – гідронасос; 19 – крокохід.

Залежно від методу заглиблення розрізняють палі буроопускні, опуск­ні й бурозабивні.

Буроопускні палі (рис. VI.7, б) заглиблюють у наповнені водно- ґрунтовим розчином свердловини діаметром на 5 см більшим від найбіль­шого розміру перерізу палі. Цей метод застосовують як у твердомерз- лих (температура яких нижча мінус 15°С), так і в пластичномерзлих ґрунтах (температура до мінус 15°С).

Опускні палі (рис. VI.7, в) застосовують у твердомерзлих ґрунтах Ґрунт розморожують паровою голкою і у створену лунку опускають палю. Цей метод потребує простого обладнання, але його недолік поля­гає в тому, що паля вморожується у ґрунт протягом кількох місяців, бо під час створення лунки розморожується великий об’єм ґрунту

Бурозабивні палі (рис VI.7, г) застосовують тільки в пластично- мерзлих грунтах. Бурові лідерні свердловини мають діаметр на 1...2 см менший мінімального розміру перерізу палі. Палі забивають на глибину бурової свердловини.

В умовах реконструкції застосовують переважно монолітні та комбі­новані палі, під час улаштування яких не виникає динамічне наванта­ження на ґрунт та на оточуючу забудову.

Готові палі заглиблюють вдавлюванням та загвинчуванням.

Рис. VI.7. Улаштування паль у складних умовах:

а – за допомогою вібролідера; б – буропропускна паля; в – паля, опущена у відталу свердловину; г – бурозабивна паля; д – гідровдавлювач паль; 1 – трубоукладач; 2 – стріла; 3 – віброзаглиблювач; 4 – паропровід; 5 – паровий вібролідер; 6 – відталий грунт; 7 – свердловина; 8 – паля; 9 – хомут; 10 – гідроциліндр; 11 – рама; 12 – ростверк; 13 – клиновий анкер; 14 – гідроциліндр клинового затискача.

Якщо неможливо використати звичайні машини і технологічні засоби, застосовують індивідуальне обладнання або палі оригінальної конст­рукції. Наприклад, для підсилення стрічкового фундаменту роблять приямок під його підошвою, куди встановлюють гідродомкрат для вдав­лювання у ґрунт елементів палі, що стикуються. Застосовують також гідравлічні пристрої для вдавлювання паль через отвори у масивному ростверку або бетонній підлозі із закріпленням до них цих пристроїв (рис. VI.7, д).