1.7. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ

Основою підвищення ефективності будівельного виробництва є його безперервний розвиток і вдосконалення (процеси цілеспрямованого нарощування ефективності виробничих процесів та використання мате­ріально-технічних і трудових ресурсів).

Під час дослідження ефективності будівельних процесів звичай­но відокремлюють або питання оцінки ефективності існуючих (або вже реалізованих) технологічних рішень, або питання вибору раціональних технологічних рішень із можливої сукупності варіантів, або питан­ня формування оптимальних технологічних рішень за даними крите­ріями (так звані методи поетапного синтезування оптимальних рі­шень).

У практиці дослідження ефективності будівельних процесів і тех­нологій використовують ряд критеріїв, які встановлюють кількісну міру відповідності реального (або передбачуваного) результату тому, що вимагається. Наявність різних критеріальних показників обумовлено необхідністю отримання різнобічної оцінної інформації, яка гаран­тує адекватність оцінок ефективності та рішень, які формуються або вибираються, щодо певних виробничо-технологічних обставин і умов.

Для дослідження ефективності будівельних процесів використовують техніко-економічні показники, які встановлюють ступінь ефективності будівельного процесу за кількістю витраченого часу, трудових, матеріаль­но-технічних і грошових ресурсів на одиницю кінцевої будівельної продукції.

Основними техніко-економічними показниками ефективності будівельних процесів і будівельно-монтажних робіт є:

собівартість — це грошові витрати на виконання будівельного процесу або одиниці будівельної продукції; собівартість виконання будівельного процесу складається з прямих і накладних витрат. Прямі витрати включають заробітну плату робітників, вартість матеріалів і конструкцій, що враховує заготівельно-складські витрати і вартість доставки на приоб'єктний склад, витрати на експлуатацію машин, ме­ханізмів і устаткування, а також транспортні витрати. Накладні витрати складаються з адміністративно-господарських витрат, витрат на утри­мання пожежної і сторожової охорони, спрацювання інвентарю та інстру­ментів, випробування матеріалів і конструкцій тощо;

трудомісткість — витрати праці на одиницю будівельної продукції (наприклад, на 1 м3 монолітного залізобетону) або на загальний обсяг виконаних робіт (витрати праці на екскавацію ґрунту при влаштуванні котловану);

тривалість виконання процесу.

У разі потреби основні техніко-економічні показники можна допов­нити частковими: виробітком одного робітника за годину (день чи рік); витратами часу на одиницю будівельної продукції; рівнем механізації або автоматизації робочих трудових процесів; рівнем механізації (комп­лексної механізації) будівельно-монтажних робіт; показниками вико­ристання машин за часом чи за основним технологічним параметром (вантажопідйомністю); виробітком машини за одиницю часу, вартістю машино-зміни тощо.